воскресенье, 15 марта 2020 г.

ОГЕ

13.10.2022
група №111

Тема уроку: Сутність, принципи маркетингу

1. Опрацюйте матеріал теми за посиланнями, зверніть увагу на ключові моменти. Зробіть конспект з основних термінів теми.













27.10.2021
група №19

Тема уроку: Державне регулювання економіки


1. Опрацювати, вивчити та частково законспектувати матеріал теми

Поруч із ринковим регулюванням у механізмі регулювання будьякої національної економіки є така складова як державне (чи адміністративне) регулювання, яке, по­перше, здійснюється державою і її спеціальними органами, а, по­друге, воно реалізовується суто адміністративними, або адміністративно­економічними, чи адміністративно­правовими методами. 

Державне регулювання економіки – це комплекс заходів держави, спрямованих на скерування поведінки суб’єктів господарювання в напрямі, необхідному для досягнення поставлених органами державної влади цілей.

2. Після опрацювання теми пройдіть тестування https://forms.gle/Zs1Q2TT2866RMm1s6



26.06.2020
 група №23

Тема №8 Методи нормування праці
(заключна тема)

1. Опрацюйте матеріал теми за посиланнями, зверніть увагу на ключові моменти

У практиці нормування праці застосовують такі методи: сумарний (дослідно-статистичний), розрахунково-аналітичний, мікроелементний (Рис.2.2.).
За допомогою аналітичного методу установлюються технічно-обґрунтовані та оптимальні норми праці, які є прогресивними. 
На основі сумарного (дослідно-статистичного) методу встановлюються дослідно-статистичні норми, які широко застосовуються на практиці у зв’язку з простотою розрахунку.
При аналітичному (розрахунково-аналітичному) методі операцію попередньо розчленовують на елементи.
Велике значення має мікроелементний метод нормування праці (для нормування ручних і деяких машинно-ручних процесів).
більше по темі за посиланням http://studentam.net.ua/content/view/4681/132/

Запитання для самоконтролю
1. У чому полягає сутність та завдання організації праці?
2. Назвіть напрямки організації праці на виробництві?
3. Які визнаєте види поділу праці?
4. У чому полягає сутність нормування праці?
5. Які основні завдання щодо покращення роботи з нормування праці на сучасному етапі?
6. Дайте визначення виробничої операції та її основних структурних складових.
7. Охарактеризуйте класифікацію затрат робочого часу.
8. Які складові часу перерв? Охарактеризуйте їх.
9. Які ви знаєте методи вивчення затрат робочого часу шляхом спостереження?
10. Назвіть основні види фотографії робочого часу.
11. Дайте визначення хронометражу та з якою метою він проводиться?
12. Охарактеризуйте основні етапи проведення хронометражного спостереження.
13. Який взаємозв’язок між нормами та нормативами праці? Назвіть види норм праці.
14. Назвіть елементи, які входять у норму штучного часу?
15. Як поділяються норми праці за ступенем обґрунтованості?
16. Які ви знаєте основні методи нормування праці? Поясніть їх переваги і недоліки.

2. Залік по предмету (по контрольним питанням) відбудеться в режимі онлайн 
26.06.2020 о 9.00 
Подключиться к конференции Zoom
https://zoom.us/j/93400111503?pwd=dWdGSmJlb01hRytKUXl1bXlTMHlMUT09
Идентификатор конференции: 934 0011 1503
Пароль: 9Ted74


19.06.2020  група №23

Тема №7 Сутність та завдання нормування праці

1. Опрацюйте матеріал теми за посиланнями, зверніть увагу на ключові моменти

Організація праці на підприємстві — процес, спрямований на оптимальне поєднання робочої сили з засобами виробництва та створення необхідних умов для їхнього ефективного функціонування.

Нормування праці — це вид діяльності з організації та управління виробництвом, завданням якої є встановлення необхідних затрат і результатів праці, контролю за мірою праці, а також визначення необхідних співвідношень між чисельністю працівників різних груп та кількістю одиниць устаткування.

Мета нормування праці полягає в тому, щоб на основі зростання технічної озброєності та удосконалення організації виробництва у праці, поліпшення її умов максимально скоротити витрати виробництва за рахунок щільного використання робочого часу, скорочення його непродуктивних витрат.

Завданнями нормування праці є:
- встановлення нормативу часу на одиницю продукції;
- впровадження найбільш раціонального режиму використання устаткування, машин і механізмів;
- розробка найбільш раціональної структури виробничого процесу;
- впровадження ефективної організації праці робітника на робочому місці.

Предметом нормування праці є тривалість трудових процесів у часі.
більше по темі за посиланням http://feb.tsatu.edu.ua/ebook/mn/ov/page5.html

2. Після опрацювання теми пройдіть тестування
https://forms.gle/M7pEuF7EzvefHNAi7

12.06.2020  група №23

Тема №6 Основні фонди та оборотні засоби
 залізничного транспорту

1. Опрацюйте матеріал теми за посиланнями, зверніть увагу на ключові моменти

Залізничний транспорт має свої специфічні особливості, властиві йому в будь-яких суспільно-економічних відносинах, обумовлені своєрідністю виробленої продукції, технологією процесу виробництва і поділу суспільної праці. Всі виробничі системи, до числа яких належить і залізничний транспорт, функціонують на основі виробничих ресурсів, стан яких обумовлює розвиток виробничої системи. Найважливішим видом виробничих ресурсів є основні виробничі фонди, яким відводиться визначальна роль в економічному розвитку виробничих систем.

Основні фонди - Це активи, що підлягають використанню в якості засобів праці і експлуатовані в незмінній натуральній формі для виконання перевізного процесу та виробництва інших видів продукції, робіт, послуг протягом терміну корисної дії, обумовленого техніко-економічними характеристиками основних фондів і перевищує 12 місяців або звичайний операційний цикл , починаючи з введення зазначених активів в експлуатацію. Основні фонди відносяться до необоротних засобів. Належність до оборотних фондів регламентується тривалістю корисного використання інвентарного об'єкта.

За видами основні фонди групуються на будівлі, споруди, передавальні пристрої, машини і обладнання, транспортні засоби, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар, робочий і продуктивну худобу, багаторічні насадження.

Основними показниками використання основних фондів є фондовіддача, фондомісткість продукції, фондоозброєність.

Оборотні кошти - Поточні активи, які, тимчасово перебуваючи в запасах товарно-матеріальних цінностей, дебіторської заборгованості, цінних паперах, короткострокових зобов'язаннях, грошових коштах, протягом одного виробничого циклу або одного року можуть бути звернені в готівку.

більше по темі за посиланням http://um.co.ua/8/8-15/8-155359.html

2. Написати Стратегію ефективності використання оборотних коштів залізничного транспортуі відправити на ел.пошту викладача


05.06.2020  група №23


Тема №5 Види маркетингу

1. Опрацюйте матеріал теми за посиланнями, зверніть увагу на ключові моменти
Маркетинг – це систематизоване і планомірне напрямлення всіх функцій підприємства на задоволення потреб споживачів і на можливості використання потенційних ринків, а також своєчасне реагування на управлінські імпульси з боку ринку, тобто орієнтацію на ринкове бачення – унікальну функцію бізнесу

Розвиток ринкових відносин стосовно відмічених концепцій маркетингу спричинив до появи і розвитку різноманітних його видів.

Перейдіть за посиланням для більшої інформації по темі 


2. Фото конспекту уроку надіслати викладачу на ел.пошту olizko.lena@ukr.net або olizkoelena@gmail.com


29.05.2020  група №23


Тема №4 Сутність, принципи маркетингу

1. Опрацюйте матеріал теми за посиланнями, зверніть увагу на ключові моменти





2. Напишіть есе про необхідність маркетингової системи на підприємствах залізничної галузі. Текст есе відправте на ел.пошту викладача olizko.lena@ukr.net

15.05.2020  група №23


Тема №2 Відносини та явища, які функціонують та виникають між суб’єктами економіки


1. Опрацювати, вивчити та частково законспектувати матеріал теми

Суб'єкти економічних відносин — це сторони (фізичні та юри­дичні особи), які вступають у відносини виробництва, розподілу, обміну та споживання. Кожну із сторін, яких завжди є дві (прода­вець і покупець або виробник і споживач) слід розглядати як окре­мого суб'єкта, якому притаманний свій інтерес. Вступаючи у еко­номічні відносини з іншим суб'єктом, він намагається реалізувати цей інтерес (як і той, хто вступає з ним у відносини).

Суб'єктами економічних відносин є як індивід, так і різні соці­альні спільноти (підприємство, товариство, асоціація, кооператив тощо), а також держава в цілому. Адже цілком очевидно, що в еко­номічні зв'язки вступають не тільки фізичні, а й юридичні (фірма з фірмою або фірма з індивідумом) особи. Економічні відносини з приводу різного роду форм виробничого, наукового, технічного та іншого співробітництва, торгівлі існують також між державами.

Становище суб'єктів економічних відносин постійно змінюєть­ся, адже їхній розвиток залежить від рівня розвитку продуктивних сил. Розвиваючись разом з останніми, вони активно впливають на них через свої інтереси.

матеріал уроку за посиланням натисни тут

2. Фото конспекту уроку надіслати викладачу на ел.пошту olizko.lena@ukr.net або olizkoelena@gmail.com. Додатково (на оцінку високого рівня) зробити малюнок "Відносини та явища, які функціонують та виникають між суб’єктами економіки"





15.05.2020  група №23


Тема №1 Основні економічні процеси


1. Опрацювати, вивчити та частково законспектувати матеріал теми

Економіка – термін грецького походження, що дослівно означає «мистецтво господарювання».

Будь-яку роботу, в процесі якої люди виготовляють необхідні для життя продукти і предмети (матеріальні блага), перевозять і продають їх, здійснюють після продажне сервісне обслуговування товарів тривалого використання, прийнято називати виробничо-господарською і комерційною діяльністю. А підприємства, фірми, організації, які ведуть таку діяльність, – суб'єктами господарювання (підприємницькій діяльності) органічно взаємозв'язаної економічної системи.

Галузь – це сукупність господарських одиниць, які виробляють якісно однорідну продукцію або задовольняють певні однорідні потреби суспільства. Всі галузі національного господарства об'єднуються, насамперед, у дві сфери – сферу матеріального виробництва і сферу послуг.

Міжгалузевий комплекс – сукупність взаємозв'язаних підприємств різних галузей, об'єднаних випуском певної продукції. До найважливіших міжгалузевих комплексів в Україні відносяться паливно-енергетичний, металургійний, машинобудівний, хімічний, лісо-виробничий, агропромисловий, комплекс легкої індустрії, транспортний, будівельно-індустріальний, морегосподарський, рекреаційний, військово-промисловий, науково-технічний, соціальний.

Більше по темі натисни тут

2. Після опрацювання матеріалу теми виконати тестування


20.03.2020  група №32


Тема №10 Контрольне тестування


зареєструйтесь і додайте викладача код ba06cc51





12.03.2020. група №32

Тема №9  Основи маркетингу на залізничному транспорті

1. Опрацювати, вивчити та частково законспектувати матеріал теми

Концепція та методологія маркетингу носять універсальний характер та використовуються підприємствами та організаціями різних форм власності всіх секторів народного господарства для підвищення своєї конкурентоспроможності та ефективності функціонування. Проте, використання концепції маркетингу в кожній сфері має свої особливості, визначення яких є необхідним для розробки ефективних маркетингових програм суб’єктів господарювання.
 Згідно з функціональною ознакою в складі “Укрзалізниці” створено управлінську вертикаль: на кожному з рівнів управління (державний, рівень залізниці, рівень дирекції) функціонують підрозділи (головні управління в апараті “Укрзалізниці”, служби в управліннях залізниць та відділи в дирекціях), які координують діяльність підприємств нижчого рівня за окремим напрямком діяльності, наприклад управління вагонним господарством, управління локомотивним господарством, управління сигналізацією та зв’язком, управління пасажирським господарством, управління вантажним господарством. Маркетингова система є підсистемою системи управління залізничним транспортом та складається з підрозділів, які виконують маркетингові функції. Метою маркетингової системи є управління розробкою нових та вдосконалення надання існуючих послуг для забезпечення найкращого задоволення потреб споживачів – пасажирів та вантажовласників. Маркетингова система в основному побудована відповідно до загальних ієрархічних рівнів. В структурі Головних управлінь, які безпосередньо координують організацію перевезень, створено маркетингові підрозділи. В Головному пасажирському управлінні (для пасажирських перевезень) маркетингові функції виконує відділ маркетингу, в Головному комерційному управлінні (для вантажних перевезень) функції маркетингу виконує Управління маркетингу та прогнозування. На нижчих рівнях функції маркетингу виконуються працівниками служб, безпосередньо пов’язаних з організацією перевезень вантажів та пасажирів, працівниками відповідних відділів дирекцій та лінійних підприємств. Вантажні перевезення Управління маркетингу та прогнозування розробляє загальний план маркетингу для всіх залізниць, в якому визначаються завдання, обов’язкові до виконання, розробляє та затверджує форми звітності відділів маркетингу залізниць, збирає та аналізує інформацію, розробляє типові методики оцінки окремих напрямків маркетингової діяльності (наприклад, Єдина методика та показники оцінки якості обслуговування користувачів на залізничному транспорті) та шаблони анкет для проведення опитування вантажовласників, організовує роботу по створенню АРМа маркетолога, займається формуванням іміджу залізничного транспорту (друкована реклама, сувенірна продукція, перелік виставок, у яких необхідно прийняти участь), здійснює методичне керівництво роботою маркетингових підрозділів залізниць. На рівні залізниці маркетингові функції зосереджені в основному в службі комерційної роботи та маркетингу, в структурі якої створено відділ маркетингу та аналізу вантажних перевезень. Проте, маркетингові функції виконуються не лише відділом маркетингу, а й деякими іншими підрозділами служби, а також Дорожнім центром науково-технічної інформації та службою воєнізованої охорони. На рис. 2. представлена функціонально-структурна модель маркетингової системи Одеської залізниці за ієрархічними рівнями управління в сфері вантажних перевезень.
З рисунка видно, що маркетингові функції виконуються декількома підрозділами на двох рівнях управління. На рівні залізниці у здійсненні маркетингової діяльності приймають участь відділи служби комерційної роботи, які є незалежними один від одного і підпорядковуються начальнику служби, служба воєнізованої охорони та Дорожний центр науково-технічної інформації. Відділ маркетингу та аналізу вантажних перевезень складає план маркетингу для Одеської залізниці на основі загального плану маркетингу “Укрзалізниці”, координує діяльність інженерів-маркетологів дирекцій, представляє інформацію в “Укрзалізницю” згідно затверджених форм звітності, включно із звітом з виконання плану маркетингу. Основна діяльність відділу маркетингу полягає у всебічному дослідженні маркетингового середовища та прогнозуванні обсягів перевезень. Аналітичні функції відділу маркетингу можна умовно поділити на два напрямки. В рамках першого напрямку проводиться вивчення попиту вантажовідправників на перевезення, аналіз факторів, які на нього впливають, з метою його короткострокового прогнозування. На основі прогнозу складається план перевезень вантажів по залізниці. По закінченні планового періоду проводиться аналіз обсягів та динаміки перевезень вантажів у розрізі окремих товарних груп та категорій вантажовідправників. В рамках другого напрямку маркетинговий відділ досліджує якість обслуговування клієнтів та виявляє шляхи її підвищення. Маркетингові дослідження проводяться методом анкетування вантажовласників окремо по різних родах вантажів з використанням анкет, розроблених фахівцями Управління маркетингу та прогнозування Головного комерційного управління. Відповідно до плану маркетингу відділ регулярно проводить оцінку рівня обслуговування відповідно до затвердженої методики. Регулярно організуються спільні наради вантажовідправників та представників залізниці, а також підтримується телефонний контакт з вантажовласниками, в результаті чого виявляються існуючі проблеми та формуються пропозиції із вдосконалення якості обслуговування. Відділ договорів та тарифів розробляє калькуляції матеріальних та трудових витрат залізниці при наданні підприємствам та організаціям послуг, виконання робіт та перевезень за договірними тарифами. Перелік послуг, які залізниця може надавати за договірними тарифами (рівень рентабельності встановлюється в межах залізниці) затверджений Тарифним керівництвом. Відділ договорів та тарифів серед інших функцій займається також підготовкою та укладанням договорів на оренду вагонів парку “Укрзалізниці” та договорів на надання додаткових послуг та здійснює контроль за виконанням умов укладених договорів та проводить звірки взаєморозрахунків. Відділ під’їзних колій здійснює підготовку проектів договорів про експлуатацію залізничних під’їзних колій, договорів на подачу-забирання вагонів і тимчасових угод на подачу-забирання вагонів, а також контроль за цією роботою в дирекціях залізничних перевезень. Працівники служби воєнізованої охорони організують надання послуг з охорони вантажів при перевезенні. Комунікативна політика здійснюється паралельно відділом маркетингу та Дорожнім центром науково-технічної інформації. Відділ маркетингу розробляє макети та наповнення рекламної продукції відповідно до плану маркетингу, розробленого “Укрзалізницею”. В основному така реклама присвячена конкретній тематиці. Також відділ використовує адресну рекламу, розсилаючи інформацію постійним клієнтам. ДЦНТІ концентрує різноманітну інформацію стосовно діяльності залізниці і на її основі регулярно випускає рекламну продукцію іміджевого характеру, сувенірну продукцію, розробляє матеріали для участі в галузевих ювілейних заходах. Так як, рішення про участь у виставках приймається на рівні “Укрзалізниці”, то функції ДЦНТІ полягають у підготовці матеріалів та безпосередній участі в обраних виставках. Як правило, більшість матеріалів розробляється за дорученням начальника залізниці.Відмітимо, що рекламну продукцію має право випускати будь-який структурний підрозділ залізниці, тому на практиці в рамках залізниці випускається значна кількість такої продукції, яка розробляється на основі потреб та можливостей окремих підрозділів і не завжди є високоякісною.Крім того, відсутність централізованого планування рекламної діяльності в межах залізниці значно ускладнює розрахунки ефективності її здійснення. На рівні дирекції здійснюється координація діяльності та адміністративне управління діяльністю працівників лінійних підприємств – товарних кас та механізованих дистанцій навантажувально-розвантажувальних робіт, які безпосередньо контактують з вантажовідправниками. Інженер з маркетингу комерційного відділу також організує серед працівників станцій змагання з якості обслуговування, проведення анкетування серед клієнтів станцій та збір інформації для прогнозування обсягів перевезень на наступний період. Працівники лінійних підприємств - товарні касири проводять анкетування, збирають інформацію, яка є основою прогнозування обсягів перевезень, та укладають угоди на перевезення. Дистанції навантажувально-розвантажувальних робіт надають послуги, пов’язані з навантаженням та розвантаженням вантажів, їх кріпленням, маркіруванням, пломбуванням, розміщенням та ін. Підрозділи маркетингової системи другого рівня управління при здійсненні своєї діяльності взаємодіють з підрозділами служби вагонного господарства та ТехПД при вирішенні питань про можливість укладання угод на оренду та надання додаткових послуг, з іншими підрозділами служби при складанні плану перевезень та проведенні аналізу доходів від надання додаткових послуг, підрозділами, що безпосередньо надають послуги, при розробці рекламних матеріалів. Взаємозв’язок підрозділів маркетингової системи між собою та з іншими підрозділами залізниці представлено на рис. 3.
Як видно з рис.3, основні зв’язки підрозділів маркетингової системи є вертикальними - звітність до відповідного відділу “Укрзалізниці” та керівництво та отримання необхідної інформації з відділу дирекції та підпорядкованого лінійного підприємства. Також кожен відділ безпосередньо підпорядкований керівнику служби, який здійснює адміністративне керівництво. Горизонтальні зв’язки пов’язані із виконанням кожним підрозділом своєї функції і тому здійснюються із підрозділами, що не входять до маркетингової системи. Зв’язки між елементами самої маркетингової системи є незначними. Зокрема, відділ маркетингу по горизонталі пов’язаний в основному з відділом планування, якому представляє прогнозну інформацію про обсяги перевезень. Дані про ступінь задоволеності споживачів послугами залізниці та їх пропозиції з удосконалення обслуговування, отримані в результаті проведення маркетингових досліджень та безпосереднього контакту з вантажовласниками, відділ маркетингу передає лише до “Укрзалізниці”. В той же час, інформація про потреби споживачів необхідна в роботі інших маркетингових підрозділів. Крім того, відділ маркетингу для формування ефективних пропозицій із удосконалення обслуговування споживачів має володіти повною інформацією про якість роботи підрозділів, відповідних за окремі функції. Так як, елементи маркетинговою системи слабо пов’язані між собою, то бюджет маркетингової діяльності в цілому для залізниці не формується, адже кожен підрозділ складає власний кошторис витрат, внаслідок цього комплексна оцінка ефективності маркетингової діяльності пов’язана з значними труднощами і оцінюється ефективність лише окремих заходів. Аналіз виконання функцій маркетингу показує, що: 1. Маркетингова система організаційно не виокремлена. Підрозділи, що виконують маркетингові функції, входять до складу різних структур та не мають спільного керівництва. 2. Відділ маркетингу виконує в основному аналітичні функції. 3. Розподіл функцій маркетингу між рівнями управління є непропорційним. Зокрема, функція збуту основних послуг виконується товарними касирами та інспекторами з під’їзних колій (рівень дирекції), додаткові послуги реалізуються відділом договорів та тарифів. Всі вказані підрозділи не підпорядковані відділу маркетингу. Функція просування виконується багатьма підрозділами, дії яких між собою не узгоджуються. 4. Функція управління здійснюється не повністю. Адже, відділ маркетингу здійснює планування та складає звітність лише відносно власної роботи. Хоча виконавцями плану маркетингу можуть бути різні підрозділи залізниці, але відділ маркетингу не має повноважень їх контролювати. Крім того, слабка координація елементів маркетингової системи не дозволяє виробити загальну концепцію діяльності та працювати для її виконання. Відсутність регулярного обміну інформацією та синхронізації дій призводить до дублювання деяких дій та відсутності комплексної оцінки результатів як окремих заходів, так і роботи системи в цілому. 5. Маркетингові функції, які виконують підрозділи Одеської залізниці (крім відділу маркетингу), є не єдиними і не завжди першорядними серед їх функцій, що безпосередньо впливає на мотивацію працівників щодо їх виконання та як наслідок якості роботи. Пасажирські перевезення Відділ маркетингу Головного пасажирського управління регулярно концентрує інформацію про надання послуг кожною залізницею та їх ефективність, пропозиції із вдосконалення обслуговування, формулює завдання на проведення маркетингових досліджень, займається розробкою фірмового стилю “Укрзалізниці” та різноманітної рекламної та сувенірної продукції, яка розповсюджується між окремими залізницями. На основі аналізу отриманої інформації приймаються рішення про введення додаткових поїздів, зміни в системі обслуговування пасажирів і т.ін. На рівні залізниці маркетингові функції зосереджені в основному в пасажирській службі, в складі якої створено відділ маркетингу, та Дорожньому центрі науково-технічної інформації. На рис. 4. представлено функціональноструктурна модель маркетингової системи Одеської залізниці за ієрархічними рівнями управління в сфері пасажирських перевезень.
Рисунок показує, що у виконанні маркетингових функцій задіяні підрозділи двох рівнів управління. На рівні залізниці у здійсненні маркетингової діяльності в основному приймають участь відділи пасажирської служби та Дорожний центр науково-технічної інформації. Відділ маркетингу як і в сфері вантажних перевезень також виконує в основному аналітичні функції, однак вони не є лише його прерогативою. Зокрема, основними функціями відділу маркетингу є проведення маркетингових досліджень та аналіз послуг, що надаються залізницею. За результатами маркетингових досліджень розробляються пропозиції для інших відділів служби або “Укрзалізниці” з підвищення рівня якості обслуговування та розширення асортименту додаткових послуг. На основі аналізу звітності приймається рішення про відміну тих або інших послуг. Зокрема, проводиться постійний аналіз кількості перевезених пасажирів та наданих послуг, грошових надходжень та рентабельності кожної послуги та у вигляді звітів регулярно представляється до відділу маркетингу Головного пасажирського управління. Об’єднане бюро з розподілу місць в пасажирських поїздах володіє інформацією про населеність пасажирських поїздів різних категорій та на її основі проводить аналіз пасажиропотоків та вносить пропозиції до оперативно-розпорядчого відділу по добавленню вагонів то поїздів. Оперативно-розпорядчий відділ на основі інформації про зміну пасажиропотоків, отриманої від ОДБ, вносить зміни в розклад руху поїздів в частині призначення літніх поїздів, передбачених затвердженим розкладом руху, причеплення та відчеплення вагонів та призначення разових поїздів за узгодженням з Головним пасажирським управлінням. Також оперативно-розпорядчий відділ узагальнює пропозиції різних підрозділів залізниці з удосконалення розкладу руху та формує пропозиції для Головного пасажирського управління. Відділ вокзалів здійснює методичне керівництво та загальний контроль за діяльністю працівників вокзального господарства, на основі узагальнення пропозицій пасажирів та працівників структурних підрозділів займається введенням додаткових послуг. Також працівники відділу розраховують тарифи на приміські перевезення. Особливість цієї функції полягає в тому, що розмір кожного тарифу повинен узгоджуватись з обласною державною адміністрацією. Фінансово-економічний відділ затверджує калькуляції на додаткові послуги, що надаються пасажирам на вокзалах та в поїздах, розроблені працівниками відповідних структурних підрозділів. При цьому, в компетенції відділу лише послуги, які надаються на позакласних вокзалах (тобто підпорядковуються пасажирській службі). Пасажирський сектор дирекції здійснює адміністративне (безпосереднє) керівництво лінійними підприємствами (вокзалами та пасажирськими вагонними депо), працівники яких реалізують та безпосередньо надають послуги з перевезення та пов’язані з ними додаткові послуги. Крім здійснення контролю за роботою вказаних підприємств сектор також розробляє пропозиції по зміні строків призначення, відміні та періодичності руху пасажирських поїздів у відповідності з пасажиропотоком. Функція збуту повністю здійснюється працівниками лінійних підприємств, які підпорядковані різним підрозділам. Квиткові касири вокзалів І класу та позакласних підпорядковані пасажирській службі, вокзалів ІІ та ІІІ класів – дирекції (безпосереднє підпорядкування начальнику вокзалу). Продаж квитків на поїзди в приміському сполученні мають право здійснювати також провідники електропоїздів, підпорядковані локомотивній службі, та провідники приміських поїздів. підпорядковані вагонному депо (ЛВЧД). При здійсненні своєї діяльності підрозділи маркетингової системи другого рівня управління взаємодіють з підрозділами служби та проведенні аналізу доходів від надання додаткових послуг, підрозділами, що безпосередньо надають послуги, при розробці рекламних матеріалів. Взаємозв’язок підрозділів маркетингової системи між собою та з іншими підрозділами залізниці представлено на рис.5.
Як показує рисунок, елементи маркетинговою системи пов’язані лише по вертикалі : з відповідним відділом “Укрзалізниці” та дирекції. Адміністративно кожен відділ підпорядкований начальнику служби. Зв’язки між елементами майже відсутні, причому навіть між тими відділами, які здійснюють однакові функції.
 Аналіз виконання функцій маркетингу дозволив виявити наступне: 
1. Практично всі функції маркетингу (крім управління маркетинговою діяльністю) виконуються декількома підрозділами. 
2. В основному маркетингові функції зосереджені в пасажирській службі залізниці. Проте, деякі функції виконуються також ДЦНТІ та структурними підрозділами служб локомотивного та вагонного господарства. 
3. Комунікативна функція виконується крім відділу маркетингу та сектору реклами також Дорожнім центром науково-технічної інформації, 
4. Збутова функція: продаж квитків здійснюється квитковими касирами (працівники вокзалів) провідниками електропоїздів та провідниками приміських поїздів.
5. Підпорядкування лінійних підприємств визначається їх класністю. Так, позакласні вокзали та вокзали І класу підпорядковані безпосередньо пасажирській службі, інші вокзали підпорядковані пасажирському сектору


2. Заповнити таблицю в електроному варіанті Google Таблиці  та надати доступ викладачу на адресу olizko.lena@ukr.net



Posted by at

Комментариев нет:

Отправить комментарий

Подписаться на: Комментарии к сообщению (Atom)