Набродов В. З. Допуски, посадки та технічні вимірювання :
підруч. для здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти
29.09.2023 група №15
Тема уроку: Основи технічних вимірювань
1. Ознайомитись і вивчити (вибіркова конспектування в робочому зошиті)Вимі́рювання — пізнавальний процес визначення числового значення вимірюваної величини; дія, спрямована на знаходження значення фізичної величини дослідним шляхом, порівнюючи її з одиницею вимірювання за допомогою засобів вимірювальної техніки.Числове значення вимірюваної величини — число, яке виражає відношення між двома величинами однакової природи — вимірюваною та одиницею вимірювання.Згідно із ДСТУ 2681-94:Вимірювання — відображення фізичних величин їх значеннями, за допомогою експерименту та обчислень із застосуванням спеціальних технічних засобівУ цьому визначенні закладені такі головні ознаки поняття «вимірювання»:- вимірювати можна властивості реально існуючих об'єктів пізнання — фізичні величини;
- вимірювання вимагає проведення дослідів, тобто теоретичні міркування чи розрахунки не замінять експеримент;
- результатом вимірювання є фізична величина, котра відбиває значення вимірюваної величини.
Згідно із Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», що набрав чинності з 01.01. 2016 року, вимірюванням вважається процес експериментального визначення одного або декількох значень величини, які можуть бути обґрунтовано приписані величині[2].
Більш детальнопро технічні вимірювання за посиланням натисни тут
2. Домашнє завдання: Опрацюйте підручник (сторінка 25-28), законспектуйте по плану. Відправте скріншот конспекту в особисті повідомлення викладача вказуючи номер групи, предмет та прізвище
План для конспекту 1. Процедура вимірювання та вимірювальні операції
2. Вимірювальне устаткування
3. Класифікація вимірювань
4. Похибка вимірювання
5. Принципи, засоби та методи вимірювання
6. Збіжність вимірювань
7. Відтворюваність вимірювань
8. Прямі вимірювання
9. Непрямі вимірювання
23.03.2023 група №11, №12 Тема уроку: Точність виготовлення
29.09.2023
група №15
2. Вимірювальне устаткування
3. Класифікація вимірювань
4. Похибка вимірювання
5. Принципи, засоби та методи вимірювання
6. Збіжність вимірювань
7. Відтворюваність вимірювань
8. Прямі вимірювання
9. Непрямі вимірювання
Тема уроку: Основи технічних вимірювань
1. Ознайомитись і вивчити (вибіркова конспектування в робочому зошиті)
Вимі́рювання — пізнавальний процес визначення числового значення вимірюваної величини; дія, спрямована на знаходження значення фізичної величини дослідним шляхом, порівнюючи її з одиницею вимірювання за допомогою засобів вимірювальної техніки.
Числове значення вимірюваної величини — число, яке виражає відношення між двома величинами однакової природи — вимірюваною та одиницею вимірювання.
Згідно із ДСТУ 2681-94:
Вимірювання — відображення фізичних величин їх значеннями, за допомогою експерименту та обчислень із застосуванням спеціальних технічних засобів
У цьому визначенні закладені такі головні ознаки поняття «вимірювання»:
- вимірювати можна властивості реально існуючих об'єктів пізнання — фізичні величини;
- вимірювання вимагає проведення дослідів, тобто теоретичні міркування чи розрахунки не замінять експеримент;
- результатом вимірювання є фізична величина, котра відбиває значення вимірюваної величини.
Згідно із Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», що набрав чинності з 01.01. 2016 року, вимірюванням вважається процес експериментального визначення одного або декількох значень величини, які можуть бути обґрунтовано приписані величині[2].
Більш детальнопро технічні вимірювання за посиланням натисни тут
2. Домашнє завдання: Опрацюйте підручник (сторінка 25-28), законспектуйте по плану. Відправте скріншот конспекту в особисті повідомлення викладача вказуючи номер групи, предмет та прізвище
План для конспекту
1. Процедура вимірювання та вимірювальні операціїПлан для конспекту
2. Вимірювальне устаткування
3. Класифікація вимірювань
4. Похибка вимірювання
5. Принципи, засоби та методи вимірювання
6. Збіжність вимірювань
7. Відтворюваність вимірювань
8. Прямі вимірювання
9. Непрямі вимірювання
група №11, №12
Тема уроку: Точність виготовлення
матеріал до уроку: натисни тут
додатково: https://studopedia.org/12-37795.html
домашнє завдання: конспект надіслати викладачу на вайбер
матеріал до уроку: натисни тут
додатково: https://studopedia.org/12-37795.html
домашнє завдання: конспект надіслати викладачу на вайбер
16.03.2023 група №11, №12 Тема уроку: Параметри шорсткості
1. Ознайомитись і вивчити (вибіркова конспектування в робочому зошиті)
Шо́рсткість пове́рхні — характеристика нерівностей, виражена у числових величинах, що визначають ступінь їхнього відхилення на базовій довжині від теоретично гладких поверхонь заданої геометричної форми.
Шорсткість поверхні — важливий показник у технічній характеристиці виробу та точності його виготовлення, що впливає на експлуатаційні властивості деталей і вузлів машин — стійкість до зносу поверхонь тертя, витривалість, корозійну стійкість, збереження натягу у пресових з'єднаннях тощо.
група №11, №12
Тема уроку: Параметри шорсткості
1. Ознайомитись і вивчити (вибіркова конспектування в робочому зошиті)
Шо́рсткість пове́рхні — характеристика нерівностей, виражена у числових величинах, що визначають ступінь їхнього відхилення на базовій довжині від теоретично гладких поверхонь заданої геометричної форми.
Шорсткість поверхні — важливий показник у технічній характеристиці виробу та точності його виготовлення, що впливає на експлуатаційні властивості деталей і вузлів машин — стійкість до зносу поверхонь тертя, витривалість, корозійну стійкість, збереження натягу у пресових з'єднаннях тощо.
Нормальний профіль та параметри шорсткості
Параметри шорсткості
Міждержавним стандартом ГОСТ 2789-73 визначено номенклатуру з 6-ти параметрів оцінки шорсткості поверхні, з яких для характеристики шорсткості вибирається один або декілька. При цьому перевага надається першому. Ці параметри такі:
Висотні:
Ra — середнє арифметичне відхилення профілю (середнє арифметичне абсолютних значень відхилень профілю в межах базової довжини);
Rz — висота нерівностей профілю по 10 точках (сума середніх абсолютних значень висот п'яти найбільших виступів і глибин п'яти найбільших впадин профілю в межах базової довжини);
Rmax — найбільша висота профілю (відстань між лінією виступів профілю і лінією впадин профілю в межах базової довжини).
Крокові:
S — середній крок місцевих виступів профілю (середнє арифметичне значення кроку нерівностей профілю по вершинах в межах базової довжини);
Sm — середній крок нерівностей профілю по середній лінії (середнє арифметичне значення кроку нерівностей профілю в межах базової довжини).
Висотно-кроковий:
tp — відносна опорна довжина профілю (відношення опорної довжини профілю до базової довжини, де p — значення рівня перерізу профілю).
Виступи шорсткості розподіляються на поверхні стінок рівномірно або нерівномірно, причому в загальному випадку вони можуть мати різну форму й розміри. В трубах промислового сортаменту через технологічну недосконалість їх виготовлення шорсткість розподілена нерівномірно. У випадку штучної шорсткості, як, напр., у дослідах І.Нікурадзе, шорсткість рівномірна за висотою.
Шорсткість поверхонь на креслениках деталі вказують для усіх поверхонь, що виконуються за цим креслеником, незалежно від методів їх утворення, крім поверхонь, шорсткість котрих не обумовлена вимогами конструкції. Структура позначення шорсткості поверхні наведена на рисунку.
2. Прочитати он-лайн підручник Набродов В.З. Допуски, посадки та технічні вимірювання сторінка 148-153
3. Перегляньте відео
4. Виконати завдання за посиланням https://learningapps.org/watch?v=p4m326br520
Нормальний профіль та параметри шорсткості
Параметри шорсткості
Міждержавним стандартом ГОСТ 2789-73 визначено номенклатуру з 6-ти параметрів оцінки шорсткості поверхні, з яких для характеристики шорсткості вибирається один або декілька. При цьому перевага надається першому. Ці параметри такі:
Висотні:
Ra — середнє арифметичне відхилення профілю (середнє арифметичне абсолютних значень відхилень профілю в межах базової довжини);
Rz — висота нерівностей профілю по 10 точках (сума середніх абсолютних значень висот п'яти найбільших виступів і глибин п'яти найбільших впадин профілю в межах базової довжини);
Rmax — найбільша висота профілю (відстань між лінією виступів профілю і лінією впадин профілю в межах базової довжини).
Крокові:
S — середній крок місцевих виступів профілю (середнє арифметичне значення кроку нерівностей профілю по вершинах в межах базової довжини);
Sm — середній крок нерівностей профілю по середній лінії (середнє арифметичне значення кроку нерівностей профілю в межах базової довжини).
Висотно-кроковий:
tp — відносна опорна довжина профілю (відношення опорної довжини профілю до базової довжини, де p — значення рівня перерізу профілю).
Виступи шорсткості розподіляються на поверхні стінок рівномірно або нерівномірно, причому в загальному випадку вони можуть мати різну форму й розміри. В трубах промислового сортаменту через технологічну недосконалість їх виготовлення шорсткість розподілена нерівномірно. У випадку штучної шорсткості, як, напр., у дослідах І.Нікурадзе, шорсткість рівномірна за висотою.
Шорсткість поверхонь на креслениках деталі вказують для усіх поверхонь, що виконуються за цим креслеником, незалежно від методів їх утворення, крім поверхонь, шорсткість котрих не обумовлена вимогами конструкції. Структура позначення шорсткості поверхні наведена на рисунку.
2. Прочитати он-лайн підручник Набродов В.З. Допуски, посадки та технічні вимірювання сторінка 148-153
3. Перегляньте відео
4. Виконати завдання за посиланням https://learningapps.org/watch?v=p4m326br520
9.03.2023 група №11, №12
група №11, №12
Тема уроку: Контрольно-вимірювальні інструменти
1. Ознайомитись і вивчити (вибіркова конспектування в робочому зошиті)
Правильність заданих кресленням розмірів і форми деталей в процесі їх виготовлення перевіряють штриховим (шкальні) вимірювальним інструментом, а також перевірочними лінійками, плитами та ін..
Тому крім типового, набору робочого інструмента слюсар повинен мати необхідний (ходової) контрольно-вимірювальний інструмент. До нього відносяться: масштабна лінійка, рулетка, кронциркуль і нутромер, штангенциркуль, кутник, малка, транспортир, кутомір, повірочна лінійка і т. п.
Масштабна лінійка має штрихи-ділення, розташовані один від одного на відстані 105 і іноді 025 мм. Ці ділення і складають вимірювальну шкалу лінійки. Для зручності розрахунку розмірів кожне полусантіметровое розподіл шкали відзначається подовженим штрихом, а кожне сантиметрове - ще більш подовженим штрихом, над яким проставляється цифра, яка вказує число сантиметрів від початку шкали.
Рулетка являє собою сталеву стрічку, на поверхні якої нанесена шкала з ціною поділки 1 мм. Стрічка укладена в футляр і втягується в нього або пружиною (самосвертивающіеся рулетки, рис. 16), або обертанням рукоятки (прості рулетки, рис. 1 в), або вдвигается вручну (жолоби рулетки, рис. 1 г). Самосвертивающіеся і жолоби рулетки виготовляються з довжиною шкали 1 і 2 м, а простие- з довжиною 2510 2030 і 50 м. Рулетки застосовуються для вимірювання лінійних розмірів: довжини, ширини, висоти деталей і відстаней між їх окремими частинами, а також довжин дуг і кіл і кривих.
Вимірюючи окружність циліндра, навколо нього щільно обгортають сталеву стрічку рулетки. При цьому розподіл шкали, що збігається з нульовим діленням стрічки, вказує нам довжину вимірюваної окружності. Такими прийомами користуються зазвичай при необхідності визначити довжину розгортки або діаметр великого циліндра, якщо безпосереднє вимірювання його утруднено.
Мал. 1. Простий вимірювальний інструмент слюсаря:
а - прийоми вимірювання масштабної лінійкою; б - рулетка кнопочная самосвертивающаяся; в - рулетка проста; г - рулетка жолобчаста, всувають вручну; д - кронциркуль; е - кронциркуль і нутромер пружинні
Для перенесення розмірів на масштабну лінійку і контролю розмірів деталей в процесі їх виготовлення користуються кронциркулем і нутромером.
Кронціркуль застосовується для вимірювання зовнішніх розмірів деталей: діаметрів, довжин, товщини буртиков, стінок і т. П. Він складається з двох вигнутих по великому радіусу ніжок довжиною 150-200 мм, з'єднаних шарніром (рис. 15), При вимірі кронциркуль беруть правою рукою за шарнір і розсовують його ніжки так, щоб їх кінці стосувалися перевіряється деталі і переміщалися по ній з невеликим зусиллям. Розмір деталі визначають накладенням ніжок кронциркуля на масштабну лінійку.
Більш зручним є пружинний кронциркуль (рис. 1 е). Ніжки такого кронциркуля під тиском кільцевої пружини прагнуть розійтися, але гайка, навернути на стягнутий гвинт, укріплений на одній ніжці і вільно проходить крізь іншу, перешкоджає цьому. обертанням гайки по гвинту з дрібною різьбою встановлюють ніжки на розмір, який, не може змінитися довільно.
Точність вимірювання кронциркулем 025-05 мм. Виготовляють його з вуглецевої інструментальної сталі У7 або У8 а вимірювальні кінці на довжині 15-20 мм гартують.
Нутромер служить для вимірювання внутрішніх розмірів: діаметрів отворів, розмірів пазів, виточок і т. П. На рис. 15 і е показані звичайний і пружинний нутроміри. На відміну від кронциркуля він має прямі ніжки з відігнутими губками. Пристрій нутромера аналогічно пристрою кронциркуля.
При вимірюванні діаметру ніжки нутромера розводять до легкого дотику зі стінками деталі і потім вводять в отвір прямовисно. Заміряний розмір отвору буде відповідати дійсному тільки в тому випадку, коли нутромер НЕ буде перекошений, т. Е. Лінія, що проходить через кінці ніжок, буде перпендикулярній осі отвору. Відлік розміру проводиться по вимірювальної лінійці; при цьому одну ніжку нутромера наголошують в площину, до якої під прямим кутом притиснута торцева грань вимірювальної лінійки, і виробляють по ній відлік розміру.
Виготовляють нутроміри з вуглецевої інструментальної сталі У7 або У8 з загартуванням вимірювальних кінців на довжині 15-20 мм.
Точність вимірювань, яку можна отримати за допомогою масштабної лінійки, складного метра або рулетки, далеко не завжди задовольняє вимогам сучасного машинобудування. Тому при виготовленні відповідальних деталей машин користуються більш досконалими масштабними інструментами, які дозволяють визначати розміри з підвищеною точністю. До таких інструментів в першу чергу відноситься штангенциркуль.
Штангенциркуль широко використовується в машинобудуванні для вимірювання зовнішніх і внутрішніх розмірів, глибин, буртиков і висот деталей. Універсальність, простота відліку, доступність і широкий діапазон виміру дозволяють використовувати штангенциркуль на різних роботах. Конструкції випускаються промисловістю штангенциркулів дають можливість робити відлік розмірів з точністю до 01 і 005 мм. Штангенциркулі, з точністю відліку розмірів до 002 мм в даний час не випускаються.
На рис. 2 а зображений універсальний штангенциркуль з межами вимірювання від 0 до 125 мм і величиною відліку за ноніусом 01 мм.
Штангенциркуль складається з штанги, на якій нанесена шкала лінійки. Штанга виконана заодно з губками. За штанзі переміщається рамка з губками рамки. Безпосередньо на рамці нанесена шкала ноніуса. При зімкнутих губах інструменту поділу лінійки і шкали ноніуса точно збігаються. Вимірювану деталь злегка затискають між губками штангенциркуля, фіксують рамку затискним гвинтом, а потім за шкалами штанги і ноніуса виробляють відлік розміру. Вимірювання глибини здійснюється за допомогою глибиноміра. Залежно від кількості поділів ноніуса справжніх розмірів деталі можна визначати з точністю 01-005 мм. Наприклад, якщо шкала ноніуса (рис. 26) довжиною 9 мм розділена на 10 рівних частин, то, отже, кожне ділення ноніуса дорівнює 9: 10 = 09 мм, т. Е. Коротше поділу на лінійці на 10 -09 = 01 мм. При щільно зсунутих губах штангенциркуля нульовий штрих ноніуса збігається з нульовим штрихом штанги, а десятий штрих ноніуса - з дев'ятим штрихом штанги. При такій (так званої нульової) установці губок штангенциркуля перший розподіл ноніуса не дійде до першого поділу лінійки-штанги на 01 мм, друге - на 02 мм, третє - на 03 мм і т. Д. Якщо пересунути рамку таким чином, щоб перший штрих ноніуса збігся з першим штрихом штанги, то зазор між губками буде дорівнює 01 мм. При збігу, наприклад, "шостого штриха ноніуса з будь-яким штрихом штанги зазор буде дорівнює 01 мм і т. д. Для відліку дійсного розміру по штангенциркулем кількість цілих міліметрів потрібно взяти за шкалою штанги до нульового штриха ноніуса, а кількість десятих часток міліметра - за ноніусом, визначивши, який штрих ноніуса збігається зі штрихом основної шкали.
Мал. 2. Штангенциркуль (а); пристрій ноніуса (б і в)
Слід зазначити, що виробництво штангенциркулів з довжиною шкали ноніуса 9 мм, поділеній на 10 рівних частин, промисловістю припинено, проте в навчальних цілях штангенциркулем із зазначеним ноніусом користуються.
Згідно ГОСТ у 166-63 інструментальна промисловість нашої країни випускає штангенциркулі наступних типів:
ШЦ-1 - з двостороннім розташуванням губок-для зовнішніх і внутрішніх вимірювань і з лінійкою для вимірювання глибин (рис. 2 а); межі вимірювання від 0 до 125 мм; точність відліку за ноніусом 01 мм;
ШЦ-П - з двостороннім розташуванням губок - для зовнішніх і внутрішніх вимірювань і для розмітки; межі вимірювання від 0 до 200 і від 0 до 320 мм; точність відліку за ноніусом 01 і 005 мм;
ШЦ-Ш - з одностороннім розташуванням губок; межі вимірювання 0-500250-710320-1000500- 1400 і 800-2000 мм. Точність відліку за ноніусом 01 і 005 мм, а також штангенциркуль з пристроєм для розмітки (ТУ 2-034-803-69) з межами вимірювання 1500-3000 і 2000-4000 мм. Точність відліку за ноніусом 01 мм.
У штангенциркуля ШЦ-I шкала ноніуса зроблена більшої і має довжину 19 мм (рис. 2 б). Така шкала більш зручна для відліку, так як кожне ділення ноніуса одно НЕ 09 а 19 мм. Принцип визначення розміру з точністю 01 мм при цьому не змінюється. Точність відліку 01 мм в ряді випадків буває недостатньою. Для більш точного відліку шкалу ноніуса де-л ють довжиною 39 мм і ділять її на 20 частин; тоді ціна однієї поділки ноніуса складе 39: 20 = 195 мм. Таким чином, якщо на лінійці штанги нанесена звичайна міліметрова шкала, то перший штрих ноніуса буде «відставати» від другого штриха лінійки на 005 мм, другий штрих ноніуса від четвертого штриха лінійки - на 005X2 = 01 мм і т. д.
Штангенінструмент з точністю відліку за ноніусом 005 мм відносяться до вимірювальних інструментів підвищеної точності. Вони мають установче пристосування-мікрометричний пристрій, що дозволяє точно регулювати переміщення рамки з рухомою губкою і швидко встановлювати заданий розмір.
Інструменти для перевірки кутів. У машинобудуванні найбільш поширеним інструментом для перевірки і розмітки прямих кутів і для контролю взаємно перпендикулярного розташування деталей є сталеві косинці з кутом 90 ° ( ГОСТ 3749-65), а також малки, транспортири, кутоміри, шаблони і ін..
Мал. 3. Косинці з кутом 90 ° і прийоми користування ними
Косинці з кутом 90 ° бувають різних розмірів, цільні або складові (рис. 3).
Косинці виготовляють трьох класів точності: 0 1 і 2. Найбільш точні косинці - класу 0. Точні косинці з фасками називаються лекальними (рис. 3 а, б). Для перевірки прямих кутів кутник накладають на перевіряється деталь і визначають правильність обробки перевіряється кута на просвіт. При перевірці зовнішнього кута кутник накладають на деталь його внутрішньою частиною (рис. 3 в), а при перевірці внутрішнього кута - зовнішньою частиною. Наклавши кутник однією стороною на оброблену сторону деталі, злегка притискаючи його, поєднують іншу сторону кутника з оброблюваної стороною деталі та по утворився просвіту судять про точність виконання прямого кута (рис. 3 г). Іноді розмір просвіту визначають за допомогою щупів. Необхідно стежити за тим, щоб кутник встановлювався в площині, перпендикулярній до лінії перетину площин, що утворюють прямий кут (рис. 35). При похилих положеннях кутника (рис. 3 е, ж) можливі помилки вимірів.
Перевірочні лінійки служать для перевірки площин на прямолінійність. В процесі обробки площин найчастіше користуються лекальними лінійками. Вони підрозділяються на лінійки лекальні з двостороннім скосом, тригранні і чотиригранні (рис. 5 а).
Лекальні лінійки виготовляють з високою точністю, вони мають тонкі ребра з радіусом заокруглення 01-02 мм, завдяки чому можна досить точно визначити відхилення від прямолінійності за способом світлової щілини (на просвіт). Для цього лінійку своїх ребром встановлюють на перевіряється поверхню деталі проти світла (рис. 56). Наявні відхилення від прямолінійності будуть при цьому помітні між лінійкою і поверхнею деталі. При хорошому освітленні можна виявити відхилення від прямолінійності величиною від 0005 до 0002 мм. Лекальні лінійки виготовляють довжиною від 25 до 500 мм з вуглецевої інструментальної або легованої сталі з наступним загартуванням.
Зберігання вимірювального інструмента і догляд за ним. Точність і довговічність інструменту залежать не тільки від якості виготовлення і вмілого звернення, але також і від правильного зберігання і догляду за ним.
2. Законспектувати про косинці та малки. Відправити скріншот конспекту на ел.пошту викладача olizko.lena@ukr.net
Тема уроку: Контрольно-вимірювальні інструменти
Тому крім типового, набору робочого інструмента слюсар повинен мати необхідний (ходової) контрольно-вимірювальний інструмент. До нього відносяться: масштабна лінійка, рулетка, кронциркуль і нутромер, штангенциркуль, кутник, малка, транспортир, кутомір, повірочна лінійка і т. п.
Масштабна лінійка має штрихи-ділення, розташовані один від одного на відстані 105 і іноді 025 мм. Ці ділення і складають вимірювальну шкалу лінійки. Для зручності розрахунку розмірів кожне полусантіметровое розподіл шкали відзначається подовженим штрихом, а кожне сантиметрове - ще більш подовженим штрихом, над яким проставляється цифра, яка вказує число сантиметрів від початку шкали.
Рулетка являє собою сталеву стрічку, на поверхні якої нанесена шкала з ціною поділки 1 мм. Стрічка укладена в футляр і втягується в нього або пружиною (самосвертивающіеся рулетки, рис. 16), або обертанням рукоятки (прості рулетки, рис. 1 в), або вдвигается вручну (жолоби рулетки, рис. 1 г). Самосвертивающіеся і жолоби рулетки виготовляються з довжиною шкали 1 і 2 м, а простие- з довжиною 2510 2030 і 50 м. Рулетки застосовуються для вимірювання лінійних розмірів: довжини, ширини, висоти деталей і відстаней між їх окремими частинами, а також довжин дуг і кіл і кривих.
Вимірюючи окружність циліндра, навколо нього щільно обгортають сталеву стрічку рулетки. При цьому розподіл шкали, що збігається з нульовим діленням стрічки, вказує нам довжину вимірюваної окружності. Такими прийомами користуються зазвичай при необхідності визначити довжину розгортки або діаметр великого циліндра, якщо безпосереднє вимірювання його утруднено.
а - прийоми вимірювання масштабної лінійкою; б - рулетка кнопочная самосвертивающаяся; в - рулетка проста; г - рулетка жолобчаста, всувають вручну; д - кронциркуль; е - кронциркуль і нутромер пружинні
Для перенесення розмірів на масштабну лінійку і контролю розмірів деталей в процесі їх виготовлення користуються кронциркулем і нутромером.
Кронціркуль застосовується для вимірювання зовнішніх розмірів деталей: діаметрів, довжин, товщини буртиков, стінок і т. П. Він складається з двох вигнутих по великому радіусу ніжок довжиною 150-200 мм, з'єднаних шарніром (рис. 15), При вимірі кронциркуль беруть правою рукою за шарнір і розсовують його ніжки так, щоб їх кінці стосувалися перевіряється деталі і переміщалися по ній з невеликим зусиллям. Розмір деталі визначають накладенням ніжок кронциркуля на масштабну лінійку.
Більш зручним є пружинний кронциркуль (рис. 1 е). Ніжки такого кронциркуля під тиском кільцевої пружини прагнуть розійтися, але гайка, навернути на стягнутий гвинт, укріплений на одній ніжці і вільно проходить крізь іншу, перешкоджає цьому. обертанням гайки по гвинту з дрібною різьбою встановлюють ніжки на розмір, який, не може змінитися довільно.
Точність вимірювання кронциркулем 025-05 мм. Виготовляють його з вуглецевої інструментальної сталі У7 або У8 а вимірювальні кінці на довжині 15-20 мм гартують.
Нутромер служить для вимірювання внутрішніх розмірів: діаметрів отворів, розмірів пазів, виточок і т. П. На рис. 15 і е показані звичайний і пружинний нутроміри. На відміну від кронциркуля він має прямі ніжки з відігнутими губками. Пристрій нутромера аналогічно пристрою кронциркуля.
При вимірюванні діаметру ніжки нутромера розводять до легкого дотику зі стінками деталі і потім вводять в отвір прямовисно. Заміряний розмір отвору буде відповідати дійсному тільки в тому випадку, коли нутромер НЕ буде перекошений, т. Е. Лінія, що проходить через кінці ніжок, буде перпендикулярній осі отвору. Відлік розміру проводиться по вимірювальної лінійці; при цьому одну ніжку нутромера наголошують в площину, до якої під прямим кутом притиснута торцева грань вимірювальної лінійки, і виробляють по ній відлік розміру.
Виготовляють нутроміри з вуглецевої інструментальної сталі У7 або У8 з загартуванням вимірювальних кінців на довжині 15-20 мм.
Точність вимірювань, яку можна отримати за допомогою масштабної лінійки, складного метра або рулетки, далеко не завжди задовольняє вимогам сучасного машинобудування. Тому при виготовленні відповідальних деталей машин користуються більш досконалими масштабними інструментами, які дозволяють визначати розміри з підвищеною точністю. До таких інструментів в першу чергу відноситься штангенциркуль.
Штангенциркуль широко використовується в машинобудуванні для вимірювання зовнішніх і внутрішніх розмірів, глибин, буртиков і висот деталей. Універсальність, простота відліку, доступність і широкий діапазон виміру дозволяють використовувати штангенциркуль на різних роботах. Конструкції випускаються промисловістю штангенциркулів дають можливість робити відлік розмірів з точністю до 01 і 005 мм. Штангенциркулі, з точністю відліку розмірів до 002 мм в даний час не випускаються.
На рис. 2 а зображений універсальний штангенциркуль з межами вимірювання від 0 до 125 мм і величиною відліку за ноніусом 01 мм.
Штангенциркуль складається з штанги, на якій нанесена шкала лінійки. Штанга виконана заодно з губками. За штанзі переміщається рамка з губками рамки. Безпосередньо на рамці нанесена шкала ноніуса. При зімкнутих губах інструменту поділу лінійки і шкали ноніуса точно збігаються. Вимірювану деталь злегка затискають між губками штангенциркуля, фіксують рамку затискним гвинтом, а потім за шкалами штанги і ноніуса виробляють відлік розміру. Вимірювання глибини здійснюється за допомогою глибиноміра. Залежно від кількості поділів ноніуса справжніх розмірів деталі можна визначати з точністю 01-005 мм. Наприклад, якщо шкала ноніуса (рис. 26) довжиною 9 мм розділена на 10 рівних частин, то, отже, кожне ділення ноніуса дорівнює 9: 10 = 09 мм, т. Е. Коротше поділу на лінійці на 10 -09 = 01 мм. При щільно зсунутих губах штангенциркуля нульовий штрих ноніуса збігається з нульовим штрихом штанги, а десятий штрих ноніуса - з дев'ятим штрихом штанги. При такій (так званої нульової) установці губок штангенциркуля перший розподіл ноніуса не дійде до першого поділу лінійки-штанги на 01 мм, друге - на 02 мм, третє - на 03 мм і т. Д. Якщо пересунути рамку таким чином, щоб перший штрих ноніуса збігся з першим штрихом штанги, то зазор між губками буде дорівнює 01 мм. При збігу, наприклад, "шостого штриха ноніуса з будь-яким штрихом штанги зазор буде дорівнює 01 мм і т. д. Для відліку дійсного розміру по штангенциркулем кількість цілих міліметрів потрібно взяти за шкалою штанги до нульового штриха ноніуса, а кількість десятих часток міліметра - за ноніусом, визначивши, який штрих ноніуса збігається зі штрихом основної шкали.
Мал. 2. Штангенциркуль (а); пристрій ноніуса (б і в)
Слід зазначити, що виробництво штангенциркулів з довжиною шкали ноніуса 9 мм, поділеній на 10 рівних частин, промисловістю припинено, проте в навчальних цілях штангенциркулем із зазначеним ноніусом користуються.
Згідно ГОСТ у 166-63 інструментальна промисловість нашої країни випускає штангенциркулі наступних типів:
ШЦ-1 - з двостороннім розташуванням губок-для зовнішніх і внутрішніх вимірювань і з лінійкою для вимірювання глибин (рис. 2 а); межі вимірювання від 0 до 125 мм; точність відліку за ноніусом 01 мм;
ШЦ-П - з двостороннім розташуванням губок - для зовнішніх і внутрішніх вимірювань і для розмітки; межі вимірювання від 0 до 200 і від 0 до 320 мм; точність відліку за ноніусом 01 і 005 мм;
ШЦ-Ш - з одностороннім розташуванням губок; межі вимірювання 0-500250-710320-1000500- 1400 і 800-2000 мм. Точність відліку за ноніусом 01 і 005 мм, а також штангенциркуль з пристроєм для розмітки (ТУ 2-034-803-69) з межами вимірювання 1500-3000 і 2000-4000 мм. Точність відліку за ноніусом 01 мм.
У штангенциркуля ШЦ-I шкала ноніуса зроблена більшої і має довжину 19 мм (рис. 2 б). Така шкала більш зручна для відліку, так як кожне ділення ноніуса одно НЕ 09 а 19 мм. Принцип визначення розміру з точністю 01 мм при цьому не змінюється. Точність відліку 01 мм в ряді випадків буває недостатньою. Для більш точного відліку шкалу ноніуса де-л ють довжиною 39 мм і ділять її на 20 частин; тоді ціна однієї поділки ноніуса складе 39: 20 = 195 мм. Таким чином, якщо на лінійці штанги нанесена звичайна міліметрова шкала, то перший штрих ноніуса буде «відставати» від другого штриха лінійки на 005 мм, другий штрих ноніуса від четвертого штриха лінійки - на 005X2 = 01 мм і т. д.
Штангенінструмент з точністю відліку за ноніусом 005 мм відносяться до вимірювальних інструментів підвищеної точності. Вони мають установче пристосування-мікрометричний пристрій, що дозволяє точно регулювати переміщення рамки з рухомою губкою і швидко встановлювати заданий розмір.
Інструменти для перевірки кутів. У машинобудуванні найбільш поширеним інструментом для перевірки і розмітки прямих кутів і для контролю взаємно перпендикулярного розташування деталей є сталеві косинці з кутом 90 ° ( ГОСТ 3749-65), а також малки, транспортири, кутоміри, шаблони і ін..
Мал. 3. Косинці з кутом 90 ° і прийоми користування ними
Косинці з кутом 90 ° бувають різних розмірів, цільні або складові (рис. 3).
Косинці виготовляють трьох класів точності: 0 1 і 2. Найбільш точні косинці - класу 0. Точні косинці з фасками називаються лекальними (рис. 3 а, б). Для перевірки прямих кутів кутник накладають на перевіряється деталь і визначають правильність обробки перевіряється кута на просвіт. При перевірці зовнішнього кута кутник накладають на деталь його внутрішньою частиною (рис. 3 в), а при перевірці внутрішнього кута - зовнішньою частиною. Наклавши кутник однією стороною на оброблену сторону деталі, злегка притискаючи його, поєднують іншу сторону кутника з оброблюваної стороною деталі та по утворився просвіту судять про точність виконання прямого кута (рис. 3 г). Іноді розмір просвіту визначають за допомогою щупів. Необхідно стежити за тим, щоб кутник встановлювався в площині, перпендикулярній до лінії перетину площин, що утворюють прямий кут (рис. 35). При похилих положеннях кутника (рис. 3 е, ж) можливі помилки вимірів.
Косинці з кутом 90 ° бувають різних розмірів, цільні або складові (рис. 3).
Косинці виготовляють трьох класів точності: 0 1 і 2. Найбільш точні косинці - класу 0. Точні косинці з фасками називаються лекальними (рис. 3 а, б). Для перевірки прямих кутів кутник накладають на перевіряється деталь і визначають правильність обробки перевіряється кута на просвіт. При перевірці зовнішнього кута кутник накладають на деталь його внутрішньою частиною (рис. 3 в), а при перевірці внутрішнього кута - зовнішньою частиною. Наклавши кутник однією стороною на оброблену сторону деталі, злегка притискаючи його, поєднують іншу сторону кутника з оброблюваної стороною деталі та по утворився просвіту судять про точність виконання прямого кута (рис. 3 г). Іноді розмір просвіту визначають за допомогою щупів. Необхідно стежити за тим, щоб кутник встановлювався в площині, перпендикулярній до лінії перетину площин, що утворюють прямий кут (рис. 35). При похилих положеннях кутника (рис. 3 е, ж) можливі помилки вимірів.
Перевірочні лінійки служать для перевірки площин на прямолінійність. В процесі обробки площин найчастіше користуються лекальними лінійками. Вони підрозділяються на лінійки лекальні з двостороннім скосом, тригранні і чотиригранні (рис. 5 а).
Лекальні лінійки виготовляють з високою точністю, вони мають тонкі ребра з радіусом заокруглення 01-02 мм, завдяки чому можна досить точно визначити відхилення від прямолінійності за способом світлової щілини (на просвіт). Для цього лінійку своїх ребром встановлюють на перевіряється поверхню деталі проти світла (рис. 56). Наявні відхилення від прямолінійності будуть при цьому помітні між лінійкою і поверхнею деталі. При хорошому освітленні можна виявити відхилення від прямолінійності величиною від 0005 до 0002 мм. Лекальні лінійки виготовляють довжиною від 25 до 500 мм з вуглецевої інструментальної або легованої сталі з наступним загартуванням.
Зберігання вимірювального інструмента і догляд за ним. Точність і довговічність інструменту залежать не тільки від якості виготовлення і вмілого звернення, але також і від правильного зберігання і догляду за ним.
Лекальні лінійки виготовляють з високою точністю, вони мають тонкі ребра з радіусом заокруглення 01-02 мм, завдяки чому можна досить точно визначити відхилення від прямолінійності за способом світлової щілини (на просвіт). Для цього лінійку своїх ребром встановлюють на перевіряється поверхню деталі проти світла (рис. 56). Наявні відхилення від прямолінійності будуть при цьому помітні між лінійкою і поверхнею деталі. При хорошому освітленні можна виявити відхилення від прямолінійності величиною від 0005 до 0002 мм. Лекальні лінійки виготовляють довжиною від 25 до 500 мм з вуглецевої інструментальної або легованої сталі з наступним загартуванням.
Зберігання вимірювального інструмента і догляд за ним. Точність і довговічність інструменту залежать не тільки від якості виготовлення і вмілого звернення, але також і від правильного зберігання і догляду за ним.
2. Законспектувати про косинці та малки. Відправити скріншот конспекту на ел.пошту викладача olizko.lena@ukr.net
23.02.2023 група №11, №12
група №11, №12
Тема уроку: Основні відомості про допуски та посадки
1. Ознайомитись і вивчити (вибіркова конспектування в робочому зошиті)
Систе́ма до́пусків і поса́док (англ. fit system — система посадки) — сукупність допусків і посадок, закономірно побудованих на основі досвіду, теоретичних і експериментальних досліджень і оформлених у вигляді стандартів.
Система призначена для вибору мінімально необхідних, але достатніх для практики варіантів допусків і посадок типових з'єднань деталей машин. Оптимальні градації допусків і посадок є основою стандартизації різальних інструментів і вимірювальних засобів, забезпечують досягнення взаємозамінності виробів та їх складових частин, зумовлюють підвищення якості продукції.
Принципи побудови
З урахуванням досвіду використання та вимог національних систем допусків система допусків і посадок складається з двох рівноправних систем допусків і посадок: системи отвору і системи валу Виділення названих систем викликано відмінностями в способах утворення посадок.
Посадка в системі отвору — система посадок, в яких задані зазори або натяги отримують з'єднуванням валів різних полів допусків з отворами одного поля допуску. Для побудови допусків і посадок за системою ISO використовується система, в якій найменший граничний розмір отвору ідентичний номінальному розміру, тобто нижній відхил дорівнює нулю
Посадка в системі валу — система посадок, в яких задані зазори або натяги отримують з'єднуванням отворів різних полів допуску з валами одного поля допуску. Для побудови допусків і посадок за системою ISO, використовується система, в якій найбільший граничний розмір вала ідентичний номінальному розміру, тобто верхній відхил дорівнює нулю
Система отвору має ширше застосування в порівнянні з системою вала, що пов'язано з її перевагами техніко-економічного характеру на стадії відпрацювання конструкції. Для обробки отворів з різними розмірами необхідна мати і різні комплекти ріжучих інструментів (свердла, зенкери, розвертки, протяжки тощо), а вали незалежно від їх розміру обробляють одним і тим же різцем чи шліфувальним кругом. Таким чином, система отвору вимагає істотно менших витрат виробництва як в процесі експериментальної обробки з'єднання, так і в умовах масового або великосерійного виробництва.
Система вала має перевагу, коли вали не вимагають додаткової обробки на основі розміточних операцій, а можуть піти у складання після так званих заготівельних технологічних процесів.
При виборі системи посадок необхідно враховувати допуски на стандартні деталі і складові частини виробів: підшипниках кочення посадки внутрішнього кільця на вал здійснюються в системі отвору, а посадка зовнішнього кільця в корпус виробу — в системі вала.
2. Фотозвіт конспекту уроку відправити викладачу
Тема уроку: Основні відомості про допуски та посадки
1. Ознайомитись і вивчити (вибіркова конспектування в робочому зошиті)
Система призначена для вибору мінімально необхідних, але достатніх для практики варіантів допусків і посадок типових з'єднань деталей машин. Оптимальні градації допусків і посадок є основою стандартизації різальних інструментів і вимірювальних засобів, забезпечують досягнення взаємозамінності виробів та їх складових частин, зумовлюють підвищення якості продукції.
Принципи побудови
З урахуванням досвіду використання та вимог національних систем допусків система допусків і посадок складається з двох рівноправних систем допусків і посадок: системи отвору і системи валу Виділення названих систем викликано відмінностями в способах утворення посадок.
Посадка в системі отвору — система посадок, в яких задані зазори або натяги отримують з'єднуванням валів різних полів допусків з отворами одного поля допуску. Для побудови допусків і посадок за системою ISO використовується система, в якій найменший граничний розмір отвору ідентичний номінальному розміру, тобто нижній відхил дорівнює нулю
Посадка в системі валу — система посадок, в яких задані зазори або натяги отримують з'єднуванням отворів різних полів допуску з валами одного поля допуску. Для побудови допусків і посадок за системою ISO, використовується система, в якій найбільший граничний розмір вала ідентичний номінальному розміру, тобто верхній відхил дорівнює нулю
Система отвору має ширше застосування в порівнянні з системою вала, що пов'язано з її перевагами техніко-економічного характеру на стадії відпрацювання конструкції. Для обробки отворів з різними розмірами необхідна мати і різні комплекти ріжучих інструментів (свердла, зенкери, розвертки, протяжки тощо), а вали незалежно від їх розміру обробляють одним і тим же різцем чи шліфувальним кругом. Таким чином, система отвору вимагає істотно менших витрат виробництва як в процесі експериментальної обробки з'єднання, так і в умовах масового або великосерійного виробництва.
Система вала має перевагу, коли вали не вимагають додаткової обробки на основі розміточних операцій, а можуть піти у складання після так званих заготівельних технологічних процесів.
При виборі системи посадок необхідно враховувати допуски на стандартні деталі і складові частини виробів: підшипниках кочення посадки внутрішнього кільця на вал здійснюються в системі отвору, а посадка зовнішнього кільця в корпус виробу — в системі вала.
2. Фотозвіт конспекту уроку відправити викладачу
16.02.2023 група №11, №12
група №11, №12
Тема уроку: Застосування вимірювальних інструментів
матеріал до уроку: натисни тут
домашнє завдання: відповісти на запитання презентації
Тема уроку: Застосування вимірювальних інструментів
домашнє завдання: відповісти на запитання презентації
09.02.2023 група №11, №12
група №11, №12
Тема уроку: Конструкція вимірювальних інструментів
матеріал до уроку: https://docs.google.com/document/d/1oqRBfuK8XpoYyYZuNCIJCWvfM--q8H4toMoSXfu0tFQ/edit?usp=sharing
домашнє завдання: конспект з ретельним описом вимірювальних інструментів слюсаря
02.02.2023 група №11, №12
Тема уроку: Конструкція вимірювальних інструментів
домашнє завдання: конспект з ретельним описом вимірювальних інструментів слюсаря
група №11, №12
Тема уроку: Контрольна робота (вимірювальні інструменти)
повторіть тему (натисни тут) і пройдіть тестування
27.01.2023
група №11, №12
Тема уроку: Контрольно-вимірювальні інструменти
1. Ознайомитись і вивчити (вибіркове конспектування в робочому зошиті)
Правильність заданих на кресленні розмірів і форм деталей у процесі їх виготовлення перевіряють за допомогою вимірювання, яке здійснюють спеціальними вимірювальними засобами.
Вимірювальні засоби - це технічні пристрої для проведення вимірювань. До них належать уже відомі тобі інструменти: масштабна лінійка, рулетка, кутник, малка, транспортир, перевірна лінійка та ін.
Точність вимірювань залежить від правильного вибору вимірювального засобу та уміння користуватися ним. Для цього необхідно знати його технічні дані, які в техніці називають метрологічними показниками. До них належать: ціна та інтервал поділки, допустима похибка вимірювального засобу, межі вимірювань тощо.
Ціна поділки шкали - різниця значень одиниць вимірювання величин, що відповідають двом сусіднім рискам шкали.
Інтервал поділки шкали - відстань між двома сусідніми її позначками.
Допустима похибка вимірювального засобу - найбільша похибка, за якої можна користуватися вимірювальним засобом.
Межі вимірювань вимірювального засобу - найбільше і найменше значення величини, які можна ним виміряти.
Під точністю вимірювань розуміють якість вимірювань, тобто наближення їх результатів до дійсного значення вимірюваної величини.
Найпоширенішим засобом для вимірювання, який використовують у цехах локомотивного депо, є штангенциркуль. У технічній літературі його скорочено записують ШЦ-І. Він призначений для вимірювання лінійних розмірів, зовнішнього і внутрішнього діаметрів, довжини, товщини, глибини тощо. 
Для вимірювання зовнішніх розмірів користуються нижніми губками, а для вимірювання внутрішніх розмірів - верхніми. Глибину отворів, пазів або виступів вимірюють висувним глибиноміром 5, причому результат читають так само, як і при вимірюванні губками.
Для вимірювання розмірів з точністю до 0,05 мм на промислових підприємствах застосовують також штангенциркуль ШЦ-ІІ. 
Вимірювальний інструмент, який дає змогу здійснювати контроль розмірів з точністю від 0,001 до 0,01 мм, називається мікрометром.
З іншими контрольно-вимірювальними приладами ознайомтесь при переході по посиланню http://obrobka.pp.ua/1098-kontrolno-vimryuvaln-nstrumenti-slyusarya.html
2. Перегляньте відео про використання вимірювальних інструментів
3. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: написати конспект та надіслати в особисті повідомлення вайбер викладачу. Додатково (на оцінку високого рівня) створити презентацію "Контрольно-вимірювальні інструменти" і надіслати на електронну пошту викладача olizko.lena@ukr.net
26.01.2023
група №11, №12
матеріал до уроку: підручник стор 29-32
домашнє завдання: конспект + тестування натисни тут
Тема уроку: Призначення засобів вимірювань
домашнє завдання: конспект + тестування натисни тут
19.01.2023
група №11, №12
2. Вимірювальне устаткування
3. Класифікація вимірювань
4. Похибка вимірювання
5. Принципи, засоби та методи вимірювання
6. Збіжність вимірювань
7. Відтворюваність вимірювань
8. Прямі вимірювання
9. Непрямі вимірювання
Тема уроку: Основи технічних вимірювань
1. Ознайомитись і вивчити (вибіркова конспектування в робочому зошиті)
Вимі́рювання — пізнавальний процес визначення числового значення вимірюваної величини; дія, спрямована на знаходження значення фізичної величини дослідним шляхом, порівнюючи її з одиницею вимірювання за допомогою засобів вимірювальної техніки.
Числове значення вимірюваної величини — число, яке виражає відношення між двома величинами однакової природи — вимірюваною та одиницею вимірювання.
Згідно із ДСТУ 2681-94:
Вимірювання — відображення фізичних величин їх значеннями, за допомогою експерименту та обчислень із застосуванням спеціальних технічних засобів
У цьому визначенні закладені такі головні ознаки поняття «вимірювання»:
- вимірювати можна властивості реально існуючих об'єктів пізнання — фізичні величини;
- вимірювання вимагає проведення дослідів, тобто теоретичні міркування чи розрахунки не замінять експеримент;
- результатом вимірювання є фізична величина, котра відбиває значення вимірюваної величини.
Згідно із Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», що набрав чинності з 01.01. 2016 року, вимірюванням вважається процес експериментального визначення одного або декількох значень величини, які можуть бути обґрунтовано приписані величині[2].
Більш детальнопро технічні вимірювання за посиланням натисни тут
2. Домашнє завдання: Опрацюйте підручник (сторінка 25-28), законспектуйте по плану. Відправте скріншот конспекту в особисті повідомлення викладача вказуючи номер групи, предмет та прізвище
План для конспекту
1. Процедура вимірювання та вимірювальні операціїПлан для конспекту
2. Вимірювальне устаткування
3. Класифікація вимірювань
4. Похибка вимірювання
5. Принципи, засоби та методи вимірювання
6. Збіжність вимірювань
7. Відтворюваність вимірювань
8. Прямі вимірювання
9. Непрямі вимірювання
Welcome to the BEST online casino site! - ChoGiocasino Casino
ОтветитьУдалитьThe online 카지노 톡 casino bet365 site 출장안마 offers an assortment of unique games and an amazing casino 룰렛 The top casino for 온카지노 slots is the Red Hot Megaways.